КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Білецька Любов Степанівна

к. фіз.-мат. н., доцент кафедри математики,

 інформатики та методики їх викладання у початковій школі

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

 

Сучасний етап розвитку суспільства, модернізація Нової української школи вимагають вдосконалення змісту і технологій педагогічної освіти в Україні. Початкова школа має відігравати важливу роль у всебічному розвитку учнів, формуванні загальнолюдських цінностей, досвіду, забезпечувати готовність та здатність школярів жити й адаптуватися до стрімких змін у державі, уміння мислити самостійно, критично, творчо, генеруючи новіідеї.

Людина як свідома істота завжди діє під впливом думок, власних виборів і рішень. Розмірковуючи над тим чи іншим рішенням, ми намагаємося врахувати те, що нам відомо, і вибрати найкращий спосіб діяльності. Однак набагато рідше ми замислюємося над тим, чи гарно ми вміємо думати? Чи є наш процес мислення продуктивним? Чи вміємо ми думати так, щоб бути успішними сьогодні і завжди?

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось зрозуміле та природне як дихати чи кліпати очима. Проте думки, які нам здаються істинними, іноді є невірними, необґрунтованими або такими, що навмисно вводять нас в оману. Натомість ті думки, що ми визнавали помилковими чи незначущими, виявляються істинними й важливими.

Часто наші погляди та переконання не є ані свідомими, ані критичними, і формуються під впливами багатьох чинників зокрема соціальних, політичних, економічних, біологічних чи фізіологічних. При цьому більшість із нас майже не використовують можливості, закладені в цій дивовижній людській здатності мислити.

Щоб подолати ці обмеження і розширити можливості мислення, нам потрібно системно рухатися шляхом його розвитку, зокрема розвитку раціональності, критичності мислення. Головний сенс критичного мислення простий вміння керувати власним розумом. Його значення також просто і очевидно вміючи керувати розумом, ми можемо керувати своїм життям, усвідомлювати все, що з нами відбувається, шукати і знаходити найкращі шляхи, рости і розвиватися.

Критично мислити можуть усі, але не всі хочуть це робити. Критичного мислення потрібно вчити для того, щоб учні могли використовувати його навички в конкретній предметній діяльності[2, с.45].

Критичне мислення починається із запитання і з’ясування проблем, які необхідно розв’язати. Людські істоти допитливі за своєю природою. Ми помічаємо щось нове – і хочемо дізнатися, що це таке. Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважає, що «критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою» [3, с.65].

До основних характеристик і принципів критичного мислення відносять: самостійність та індивідуальність; інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення; критичне мислення завжди починається з постановки й усвідомлення проблеми; критичне мислення прагне до переконливої аргументації; критичне мислення є, перш за все, мисленням соціальним.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів: сприйняття інформації з різних джерел; аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору; зіставлення з іншими точками зору; добір аргументів на підтримку обраної позиції; прийняття рішення на основі доказів [3,с.25].

У Державному стандарті початкової освіти [1] зазначено, що одним із наскрізних умінь, яким учні поступово та систематично оволодівають під час вивчення всіх освітніх галузей є критичне мислення.

Отже, типовим для більшості людей є упереджене бачення дійсності такою, якою вони хочутьїї бачити. Часто ми навіть викривлюємо реальність, пристосовуючи її до своїх, упереджень. Перекручення реальності є звичайним явищем людського життя. Егоїзм і «вузькість мислення» дуже впливають на життя багатьох людей.

Часто наші погляди та переконання не є ані свідомими, ані критичними, і формуються під впливами багатьох чинників зокрема соціальних, політичних, економічних, біологічних чи фізіологічних. При цьому більшість із нас майже не використовують можливості, закладені в цій дивовижній людській здатності мислити.

Щоб подолати ці обмеження і розширити можливості мислення, нам потрібно системно рухатися шляхом його розвитку, зокрема розвитку раціональності, критичності мислення. Головний сенс критичного мислення простий вміння керувати власним розумом. Його значення також просто і очевидно вміючи керувати розумом, ми можемо керувати своїм життям, усвідомлювати все, що з нами відбувається, шукати і знаходити найкращі шляхи, рости і розвиватися.

Згідно з О. Пометун, критичне мислення – це особливий спосіб мислення,який поєднує аналіз, синтез й обґрунтоване оцінювання достовірності інформації; здатність бачити проблему, визначати її причини, передбачати наслідки; формулювати гіпотези; генерувати ідеї та відстоювати свою позицію на основі фактів та арґументів; прийняття свідомого рішення [3].

Отже, під критичним мисленням ми розуміємо набір мисленнєвих операцій, набуття яких передбачає використання людиною розумових операцій найвищого рівня, які вона застосовує для формулювання обґрунтованих висновків, оцінки та здійснення свідомого вибору.

Розвиток критичного мислення це розвиток вміння усвідомлювати ті та інші впливи, долати або враховувати обмеження. Критично мисляча людина приймаючи важливі рішення ставить собі запитання: чому я приймаю саме таке рішення? Що саме на мене вплинуло? Які є інші варіанти? Ми можемо обговорювати з дітьми їхні рішення, ставлячи такі запитання їм і поступово навчаючи їх ставити ці запитання самим собі. Так ми допомагаємо формуванню усвідомленості та ширшого мислення, що робить людину більш глибокою та незалежною [3, с.65].

 

Дуже часто з критичним мислення плутають розуміння. У дитини, яка намагається зрозуміти чужу ідею, власне мислення стає пасивним: учень лише сприймає те, що створив хтось інший, а критичне мислення реалізують тоді, коли нові, уже зрозумілі ідеї перевіряють, оцінюють, розвивають й застосовують у власній практиці.

Розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного розвитку. Критичне мислення вказує на здатність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, уміння бачити їх позитивні й негативні аспекти.

Теоретичний аналіз сучасних концепцій модернізації Нової української школи виявив суспільну потребу в серйозній увазі до розвитку критичного мислення в учнів початкової школи. Перспективу її розв’язання ми вбачаємо в доцільному використанні методів і прийомів критичного мислення під час навчання у початковій школі. Наукове осмислення питання розвитку критичного мислення у початковій школі є актуальним і недостатньо вивченим у наш час [4].

Список використаних джерел

1.                 Державний стандарт початкової освіти № 87 [Чинний від 2018. 21. 02]. Київ: Кабінет Міністрів України, 2018. 37 с.

2.                 Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи : метод. посіб. для вчителів. Київ, 2017. 96 с.

3.  Пометун О. І., Пилипчатіна Л.М., Сущенко І.М. та ін. Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2010. 216 с.

4.  Концепція «Нова українська школа». Інформаційний збірник МОН України. 2016. URL: http://mоn .gоv. uа.


 

Please publish modules in offcanvas position.