Хлипавка Леся,
аспірантка кафедри педагогічних наук,
освітнього і соціокультурного менеджменту
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Трансформаційні процеси формування національної ідентичності, утвердження цінностей демократичного суспільства, участь України в загальносвітових політичних, економічних і соціокультурних процесах – вимагають від кожного громадянина безпосередньої участі у громадському житті й демократичних перетвореннях. Проте усвідомлення значення цього соціокультурного аспекту діяльності суспільства громадяни починають набувати у процесі навчання.
Враховуючи це, Міністерством освіти і науки України було взято курс на реформування системи загальної середньої освіти, через запровадження в освітню діяльність концепції «Нової української школи» [2], яка базується на ідеї формування в учнів десяти основних компетентностей. Зокрема, запропоновані соціальна та громадянська компетентності мають на меті сформувати в учасників освітнього процесу уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів, формувати повагу до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.
Засновуючись на суспільних потребах й вимогах часу, з 2018/19 навчального року для учнів 10 класу запроваджено інтегрований курсу «Громадянська освіта» [2], покликаний готувати випускників до активного суспільного життя в умовах демократії. Вочевидь, його поява вимагає належної професійної підготовки та перепідготовки педагогічних працівників, які розпочали викладати курс в умовах відсутності необхідної кількості методичної літератури. Неготовність до впровадження курсу задекларовано перш за все самим МОН України, яке запропонувало адміністраціям ЗЗСО при розподілі навантаження надавати перевагу вчителям історії та правознавства для викладання курсу «Громадянська освіта» [3]. Фактично міністерство переклало відповідальність на інститути післядипломної педагогічної освіти, які, швидко зорієнтувавшись, стали пропонувати вчителям «експрес-навчання»: 2–3 денні «курси» підвищення кваліфікації, тренінги й круглі столи[1]. Неузгодженість освітніх новацій підтверджує й той факт, що навчальна програма курсу розроблена і затверджена раніше, ніж відбулося остаточне обговорення й схвалення концепції громадянської освіти в Україні [5].
Яскравим свідченням того, що забезпечувати опанування нової навчальної дисципліни для десятикласників будуть педагогічні працівники, якими навряд чи опановано теорію і методику його викладання, є статистичні дані. Згідно аналітичної довідки регіонального моніторингового дослідження «Умови функціонування закладів загальної середньої освіти Миколаївської області: кадровий склад», проведеного навчально-методичною лабораторією моніторингу якості освіти та сертифікації МОІППО на період 2018/19 н.р. у Миколаївській області налічується 820 учителів історії, з яких понад 90% навчалися в університетах не вивчаючи теорії і методики викладання означеного вище курсу.
Зауважимо, що навчальною програмою з Громадянської освіти виокремлені такі розділи як-от: особистість та її ідентичність, права і свободи людини; людина в соціокультурному просторі; демократичне суспільство та його цінності; світ інформації та мас-медіа; взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту; Україна, Європа, світ [1, c. 8]. Частина означених питань переплітається із історичним матеріалом. Разом із тим, малознайомими для вчителів історії залишаються розділи із соціології та медіаосвіти (медіаграмотності). Спроба з’ясувати у самих учителів, як би вони могли визначити зв’язок між громадянською та історичною освітою, – ситуації не прояснила. Вчителі визнають існування залежності між цими видами освіти, вважаючи, що історична освіта є фундаментом громадянської освіти, «базовим засобом формування громадянської свідомості населення». Зворотний зв’язок вбачає менша частина учасників освітнього процесу, акцентуючи увагу на тому, що «громадянська освіта спонукає до поглиблення історичних знань»[2].
У контексті зазначеного вище окреме занепокоєння викликає підготовка майбутніх вчителів історії до викладання інтегрованого курсу «Громадянська освіта». Аналіз цьогорічних навчальних планів ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх учителів історії, дає підстави стверджувати, що у відповідних освітніх програмах годі й шукати курси з громадянознавства, прав людини і дитини, шкільного самоврядування, медіаграмотності та ін. Тому випускник закладу вищої освіти, який в осяжному майбутньому матиме намір працювати в загальній школі, змушений буде або самостійно опановувати теорію й методику викладання курсу, або ж долучатися до якихось тренінгів та круглих столів.
Слід зазначити, що історія й громадянська освіта позиціонуються як виховні предмети у школі, а відтак учитель історії не має бути байдужим, механічним виконавцем накинутих згори цілей і завдань. Тому важливо, аби освітні стандарти і програми стимулювали вчителя ставати діяльним учасником навчальних ситуацій. Це, своєю чергою, потребує більшої змістової взаємодії університетських і шкільних освітніх програм.
Список використаних джерел
1. Васильків І.Д., Кравчук В.М., Сливка О.А., Танчин І.З., Тимошенко Ю.В., Хлипавка Л.М. Громадянська освіта. Інтегрований курс, рівень стандарту: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Тернопіль: Астон, 2018. 256 с.
2. Громадянська освіта. Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. URL: https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58875/.
3. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році. Лист Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi.
4. Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 903. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2017-р.
5. Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Розпорядження Кабинету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 710-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-%D1%80?lang=ru
[1] Дані взято із відкритих джерел 2019 р., зокрема сайтів інститутів післядипломної педагогічної освіти. URL: https://drive.google.com/file/d/1j5C-gpPUSCfGDM0gGMevHsxGvOoJrHS3/view.
[2] У межах проекту «Діяльність волонтерських організацій як чинник зміцнення обороноздатності України та реінтеграції тимчасово окупованих територій» у вересні-листопаді 2017 р. було проведено опитування шкільних учителів історії. Його мета полягала у визначенні залежності між історичною та громадянською освітою, з’ясування сутності змін у навчанні історії в школі під впливом подій російсько-української війни. В опитуванні брали участь 120 учителів з різних регіонів України (Львова і Львівської обл., Вінниці, Одеси, Житомира, Кропивницького, Чернігова, Сєвєродонецька, Черкас і Черкаської обл., Полтави).