Семенчук Інна,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб Н. П.
Сьогодні в умовах реформування освіти існує проблема, що потребує перегляду змісту спеціальної освіти. Це, насамперед, зумовлено тим, що зростає соціальний престиж інтелекту й наукових знань. З цим пов’язано прагнення дати дітям не тільки знання, а й сформувати особистість, яка здатна до творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності.
Становлення мовлення є важливою ланкою розвитку дитини, зокрема й її мовленнєвої компетентності. Діти з нормальним розвитком мають кращі здібності щодо опанування рідною мовою. Мовлення для них є важливим засобом зв’язку з оточуючим світом, найдосконалішою формою спілкування, яка властива тільки людині. Порушення мовлення є одним із видів порушення психічного розвитку дитини. Досить часто порушення мовлення супроводжує та чи інша форма порушень психологічного розвитку. Часто буває й навпаки – основним діагнозом є порушення психологічного розвитку, а супутнім – порушення мовлення.
Актуальність проблеми дослідження зумовлюється пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Комплексними заходами щодо всебічного розвитку і функціонування української мови», які спрямовані на реформування освіти, оновлення змісту спеціальної освіти, вдосконалення форм, методів і технологій навчання дітей з особливими освітніми потребами української мови, розвитку культури мовлення та мовленнєвого спілкування.
Сьогодні діти перенасичені інформацією, тож варто процес навчання організувати так, щоб він проходив цікаво та невимушено. Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку для розвитку пам’яті необхідно використовувати різноманітні засоби. У цьому допомагають методи мнемотехніки, як технології швидкого та ефективного запам’ятовування [2].
Мнемотехніка – це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині легко здобувати знання, оскільки, вона використовує природні механізми пам’яті мозку та дозволяє повністю контролювати процес запам’ятовування інформації.
На сучасному етапі мнемотехніка ефективно допомагає розв’язати різноманітні проблеми мовлення завдяки формуванню відповідних навичок, творчому підходу та створенні ситуації успіху, що є найдоцільнішою мотивацією процесів ефективного навчання. Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій.
Мнемотехніку у педагогіці трактують по-різному. В. К. Воробйова називає цю методику сенсорно-графічними схемами, а Т. О. Ткаченко – предметно-схематичними моделями. В. П Глухов під мнемотехнікою розуміє блоки-квадрати, а Т. В. Большева ‒ колажі. Для Л. М. Єфіменкової це схеми складання оповідання, а для К. Л. Крутій та О. І. Білан це схеми-моделі. Узагальнивши досвід робіт науковців, ми визначаємо мнемотехніку, як метод наочного моделювання.
Суть мнемотехніки полягає в тому, що на кожне слово або словосполучення придумується картинка. Саме таким чином текст замальовується схематично і, дивлячись на ці схеми або малюнки, дитина легко запам’ятовує інформацію.
Засобами мнемотехніки (дидактичним матеріалом) служать мнемоквадрати, мнемодоріжки, мнемотаблиці. Мнемоквадрат ‒ це окремий схематичний малюнок з певною інформацією. Мнемодоріжка ‒ це кілька схематичних малюнків, розташованих лінійно. Мнемотаблиця ‒ схема, в якій закладена певна інформація [1].
На сьогодні методи мнемотехніки допомагають вирішити такі основні навчально-виховні завдання:
‒ розширити творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;
‒ сформувати уміння ефективно і самостійно вчитися;
‒ підвищити самооцінку дітей завдяки результативності у навчанні;
‒ зменшити стреси від навчання;
‒ збільшити навчальну мотивацію та успіхи у навчанні;
‒ звільнити час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи;
‒ розвивати образну пам’ять, допомагати сприймати навколишній світ;
‒ активізувати внутрішні механізми пам’яті засобами мнемотехніки [1; 2].
Отже, прийоми мнемотехніки полегшують процеси запам’ятовування нової інформації та збільшують обсяг пам’яті дітей шляхом утворення додаткових асоціацій. Дитина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі.
Список використаних джерел
1. Старостенко В. А. Використання прийомів та методів мнемотехніки на логопедичних заняттях. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матеріали VI всеукр. заочн. наук.-практ. конф. (м. Суми, 27 березня 2017 р.). Суми, 2017. С. 148‒151.
2. Чепурний Г. Мнемотехніка як технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. Тернопіль : Мандрівець, 2017. 208 с.