Мацьовка Роман,
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди
Науковий керівник: к. п. н., доцент Хмельницька О. С.
Формування нового покоління дітей і підлітків нового тисячоліття неможливе без мистецтва, яке стає органічною складовою загальної середньої освіти. В Законі України «Про освіту» зазначається, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Ця мета реалізується і через мистецьку освіту, яка перебуває в періоді реформування і оновлення [2].
Сьогодні з'являються нові методи навчання мистецтва, які сприяють розумовому та креативному розвитку учня. Вони інтегруються до вітчизняної освіти з інших країн: США, Іспанії, Франції, Фінляндії, Данії тощо. Зараз вже є описані методики нетрадиційних мистецьких технік в Україні, що активно впроваджуються. На сьогодні реформа нової Української школи дає нові можливості розвитку учнів.
За навчальною програмою НУШ на 2019 рік визначено: «Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво». Освітня галузь «Мистецтво» у початковій школі є однією з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи. Навчальна програма «Образотворче мистецтво» реалізує вимоги освітньої галузі «Мистецтво» (змістова лінія «Образотворче мистецтво») Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображально-моторною і творчо-діяльнісною складовими» [1].
У Концепції Нової української школи серед ключових компетентностей, якими має оволодіти учень закладу освіти, мистецький напрям відображено у такій компетентності як, обізнаність та самовираження у сфері культури. Вона передбачає здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва [3].
Впливаючи на внутрішній світ дитини, образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви. Стаючи зв'язком для ідей і почуттів, загальною мовою для різних видів мистецтв, воно олюднює інші галузі пізнання дитини, збагачує її духовне життя.
В. А. Сухомлинський наголошував: «Витоки здібностей та обдарованості дітей на кінчиках пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші нитки-струмочки, які живить джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина» [4].
Поряд із традиційними пензлями для малювання, акварельними та гуашевими фарбами, доречним є використання таких матеріалів і предметів для вільної діяльності: штампи із овочів (картопля, буряк, морква, болгарський перець, гриб шампіньйон); трафарети (картон, пластик, монети, канцелярські скріпки); ватні палички, поролон, кисті різної жорсткості; опале листя різних дерев різної форми та величини, пір’я; зубна щітка, кругла щітка для миття посуду; патичок, зворотна сторона олівця, ватна паличка, соска; коркова пробка, гумка канцелярська, пінопласт; кам’яна сіль, манна крупа, харчові барвники; клей ПВА, воскова свічка, нитки; зім’ятий папір, поролон, тканина, марля, косметичний спонжик; желатин, крохмаль, шампунь, борошно, лимонна кислота, олія; вода, молоко, піна для гоління; водорозпилювач, скло, харчова плівка; підошва взуття, будівельна плівка; губна помада, пластилін.
Під час малювання нетрадиційними техніками учні отримують знання про зображувально-виражальні можливості матеріалів, оволодівають технічними прийомами роботи з ними та послідовністю виконання образотворчого процесу.
Серед сучасних технологій навчання на уроках «Мистецтва» з напряму образотворче мистецтво використовують метод ейдетики (асоціації), естамп, плямографія, шаблонографія, фроттаж, граттаж, мильний живопис, мозаїка, малювання з сіллю, пластиліновий живопис тощо.
Ейдетика – це не тільки розвиток уваги, уяви, пам`яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Вона залучає всі аналізатори дитини, подає нове через добре знайомі дітям образи.
Методика ейдетики – пам’ять без меж на основі образного сприйняття дійсності і образного мислення. «Ейдетика» пропонує будувати роботу з дітьми на основі вільних асоціацій, пов`язаних з предметними образами; колірних асоціацій; асоціацій, пов`язаних з геометричними формами; тактильних асоціацій; предметних асоціацій; асоціацій, викликаних друдлами; звукових асоціацій; смакових асоціацій; нюхових асоціацій.
Естамп являє собою відбиток на папері, рідше на інших матеріалах. Для відбитку можуть застосовувати природні матеріали, зім'ятий папір тощо.
Плямографія – це малювання від плями. Учень проявляє творчість, уяву, фантазію і утворює з плями власний предмет чи зображення.
Шаблонографія – це створення малюнків за допомогою шаблонів, фігур, різних форм. Така форма роботи вчить дітей міркувати, добирати, створювати звичні речі незвичним, цікавим шляхом.
Фроттаж (натирання, протирання) - техніка перенесення на поверхню матеріалу рельєфу, за допомогою натирання та здійснення рухів незаточеним олівцем.
Граттаж (шкребти, дряпати) - це спосіб виконання малюнка шляхом процарапування гострим інструментом паперу або картону, залитих тушшю або чорною гуашшю.
Мильний живопис – це змішування фарби з мильним розчином та створення пензликом візерунків і форм. При малюванні утворюються мильні бульбашки, що й створюють фактуру барвистих мазків.
Мозаїка це малюнок, складений з невеликих шматочків одного або різних матеріалів, наприклад кольорового паперу.
Завдяки нетрадиційним технікам дитячі малюнки стають змістовніші, привабливіші, виразніші, емоційніші. Навчившись виражати свої почуття на папері (і не тільки), учні краще розуміють почуття інших, вчаться долати сором’язливість, страх перед малюванням, перед тим, що нічого не вийде, проявляють свої нахили, здібності, обдарування, уяву, фантазії.
Таким чином, професія вчителя потребує значних знань у галузі художньої культури та різноманітних методичних умінь: забезпечувати естетичне сприйняття учнями творів мистецтва, образно розповідати про його різновиди і жанри, занурювати школярів у світ художніх образів, організовувати творчу діяльність дітей.
Проведення уроків з «Мистецтва» із використанням нетрадиційних технік малювання вимагає від педагога, насамперед, власного творчого розвитку, нестандартного мислення, креативного підходу у виборі тематики занять, прийомів виконання малюнку та матеріалів, які можуть втілити той чи інший задум учня. Нетрадиційні техніки малювання, художня творчість, розкривають творчий потенціал особистості, допомагають дитині проявити свою індивідуальність та неповторність.
Список використаних джерел
1. Державний стандарт початкової освіти. 2018. URL: http://dano.dp.ua/attachments/article/303/Державний%20стандарт%20початкової%20освіти.pdf
2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/
3. Концепція Нової української школи. 2016. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
4. Сікорський П., Герцюк Д. Василь Сухомлинський [Текст]: наук. праці / упоряд. та наук. ред. П. Сікорський, Д. Герцюк – Львів: Бадікова Н.О., 2018, - 252 с.