Кравченко Анна,
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Красюк Л. В.
Зміцнення та збереження здоров’я учнів, підвищення рівня їх рухової підготовленості є найактуальнішими з головних завдань, які гостро стоять перед українським суспільством.
Наявність негативних тенденцій погіршення стану здоров’я школярів вимагає пошуку нових шляхів підвищення рівня рухової активності з метою зміцнення та збереження здоров’я, підвищення працездатності, зниження стомленості, підвищення опірності організму до несприятливих умов навколишнього середовища та підтримання на високому рівні фізичних і психічних можливостей за допомогою уроків фізичної культури в школі.
Розвиток фізичних якостей є одним із важливих завдань процесу фізичного виховання підростаючого покоління. Від рівня їх розвитку залежить ефективність рухової діяльності школярів, здібність оволодівати новими формами рухів та раціонально застосовувати їх в різних життєвих ситуаціях [1].
Фізичні якості – це розвинуті в процесі виховання й цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. У системі фізичного виховання й спорту утвердилося уявлення про існування п’яти основних психофізичних якостей: сили, швидкості, витривалості, спритності, гнучкості. Наприклад, для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання відстані за якомога менший час – швидкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи – витривалість, для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов – спритність, а для виконання рухів з великою амплітудою – гнучкість.
Взаємодія фізичних якостей у процесі їх розвитку може бути як позитивним (розвиток однієї фізичної якості., наприклад сили, сприяє розвитку іншої якості, наприклад швидкості), так і негативним (розвиток однієї фізичної якості, наприклад: витривалості, гальмує розвиток ін., наприклад: швидкості, або знижує досягнутий рівень його розвитку). При цьому негативні взаємодії не є абсолютно неминучими. Вони проявляються тоді, коли в процесі розвитку порушується міра, необхідного співвідношення тих чи інших фізичних якостей. Однак завжди є така загальна залежність: найбільший розвиток однієї фізичної якості відбувається за умови прогресу іншої фізичної якості.
Основним фактором впливу на розвиток фізичних якостей є фізичне навантаження, яке одержує людина при виконанні фізичних вправ.
Гімнастичні вправи від інших видів фізичної діяльності і видів спорту відрізняються тим, що вони поєднують природні рухи людини (ходьба, біг, стрибки та ін..) з рухами, які видумані, створені фантазією людини (стійки на голові і руках, різні гімнастичні елементи на приладах - оберти, підйоми, сальто та інше) в унікальну систему вправ, методів, прийомів, що є незамінним для поліпшення здоров’я, зміцнення постави, розвитку фізичних якостей: рухової координації, спритності, сили, швидкості, витривалості, гнучкості та їх сполучень, доведення рухової діяльності до ступеня високого мистецтва.
Різноманітність гімнастичних вправ, вибірковий характер їх дії на окремі групи м’язів, можливість чіткого дозування фізичного навантаження й різнобічність впливів – це незамінний засіб фізичного виховання [2].
У практиці фізичного виховання використовується велика кількість різноманітних гімнастичних вправ, які відрізняються між собою, як формою, так і змістом. Зміст гімнастичних вправ утворюють всі ті рухи й операції, які входять до тої чи іншої вправи з тих складних багатогранних процесів, які відбуваються в організмі під час виконання вправи.
Для застосування гімнастичних вправ у процесі розвитку фізичних якостей в молодших школярів, доцільно використовувати такі шляхи:
- визначення рівня фізичного здоров’я четвертокласників;
- використання різноманітних гімнастичних вправ на уроках фізичної культури щодо розвитку фізичних якостей четвертокласників.
- створення умов для появи пізнавального інтересу, що сприяють виникненню потреби в цих знаннях;
- формування позитивного ставлення до предмета й до діяльності, надання можливості переживати успіх, радість від продуктивної діяльності;
- організація діяльності, в умовах якої формується справжній пізнавальний інтерес.
Гімнастичні вправи виникли в зв’язку з необхідністю задоволення життєвих потреб людини. Тому багато хто з них засновані на рухах, запозичених із трудової, бойової і побутової діяльності людини (ходьба, біг, лазіння, стрибки, переповзання, рівноваги, метання, подолання перешкод, перенесення вантажу і т.д.). В міру розвитку суспільства і наукових знань про практику фізичного виховання стали виникати абстрактні вправи, що представляють собою елементарні рухи, виділені з цілісних рухових дій. Вони становлять більшість гімнастичних вправ і застосовуються головним чином для навчання основам рухів, для розвитку фізичних якостей і рішення різних педагогічних завдань.
Всі гімнастичні вправи мають оздоровчу спрямованість та сприяють розвитку фізичних якостей, виступають універсальним засобом гармонійного фізичного розвитку, забезпечення здорового способу життя, а також ефективно впливають на духовний й фізичний розвиток школяра лише у тому випадку, коли виконуються постійно. Основне завдання вчителів фізичної культури у початковій школі – дати глибокі знання з фізичних вправ, їх значення для здоров’я, навчити правильному виконанню і застосуванню у повсякденному житті, прищепити звичку до фізичного навантаження.
Список використаних джерел
1. Бала Т. М. Дослідження рівня рухових здібностей дітей 5 – 6-ти років Науковий часопис, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2017. Вип. 11. С. 13-17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2017_11_5
2. Васильков Г. А. Гимнастика для детей младшего школьного возраста. Одесса: Просвещение, 1996. 312 с.