Артемчук Ольга
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Хлистун І. В.
Педагогічна енциклопедія під редакцією І. А. Каірова дає таке визначення поняття педагогічної занедбаності: «Педагогічна занедбаність – це відхилення від норми в поведінці і навчальній діяльності дитини, обумовлене недоліками виховання» [1, с. 154].
Оскільки виховання багато в чому визначає розвиток особистості, то й часто педагогічна занедбаність приводить до відставання у фізичному і психічному розвитку дитини. Тому часто буває важко відрізнити педагогічну занедбаність від випадків, коли відставання дітей викликане олігофренією, порушеннями слуху, зору, мови. Важливо розрізняти ці дві форми відставання, що мають різну природу, різні причини й потребують різних методів подолання їх.
Подолання педагогічної занедбаності припускає, насамперед, з’ясування причин її виникнення. Виходячи із сутності визначення особистості, ці ймовірні причини можна розділити на дві великі групи: біологічні (фізіологічні) і соціальні.
А) Біологічні:
- Розумова відсталість, при якій вимагаються спеціальні методи навчання по програмі допоміжної школи (розглядати не будемо).
- Невеличкі окремі дисфункції мозку при збереженому інтелекті. В сучасній школі вони представляють найбільшу складність у виявленні і розумінні їхньої природи, тому на цьому питанні слід зупинитися більш докладно.
Б) Соціальні:
- Збільшення кількості неблагополучних родин, що доповнюється абсолютною педагогічною безграмотністю батьків.
- Погіршення матеріально-побутових умов життя багатьох родин, коли батьки не в змозі забезпечити дитину мінімально необхідним набором шкільних речей. Падіння рівня життя в деяких родинах призводить до того, що декотрі діти приходять до школи голодними, без відповідного одягу і взуття.
- Висока зайнятість батьків на виробництві, у сфері приватного бізнесу, вимушеність багатьох батьків залишати сім’ї у пошуках роботи в інших містах, за кордоном, із-за цього бездоглядність дітей, зростання дитячої безпритульності. Виникає дефіцит сімейного спілкування і батьківської уваги й участі в справах школяра.
- Натиск бездуховних теле- й відео- програм, що пропагують культ сили, тваринних інстинктів; програм-коміксів, що привчають дитину до лінощів думки, до легкості одержуваної інформації.
- Безробіття багатьох батьків чи членів родин і, як наслідок, люмпенізація свідомості. Ріст пияцтва і наркоманії, втрата ідейних і моральних ідеалів, криміналізація суспільства.
- Зниження цінності освіти і престижу багатьох професій, у тому числі і вчительської.
- Скорочення державного фінансування освіти і із-за цього скорочення числа шкіл і дошкільних установ, що приводить до того, що діти йдуть до школи не підготовленими. В школах йде скорочення груп продовженого дня.
- Висока наповнюваність класів.
- Порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі, що відбивається на здоров’ї матері ще до народження дитини. Недоліки системи охорони здоров'я і, як наслідок, збільшення числа хворих і ослаблених дітей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Педагогическая энциклопедия / под ред. И. А. Каирова Москва : Советская энциклопедия, 1966. Т.3. 490 с.