Войтенко Людмила
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Торчинська Т. А.
Основне завдання шкільного курсу української мови полягає у формуванні культури мовлення учнів, тобто в забезпеченні вміння змістовно та грамотно (на всіх виучуваних рівнях – фонетичному, лексичному, словотворчому, граматичному, правописному та стилістичному) обмінюватися думками.
Обов’язок вчителя – навчити дітей вільно володіти мовою, що функціонує у двох формах – усній і письмовій. Піднесення культури усного і писемного мовлення є однією з найактуальніших проблем, що постає перед школою.
Основне завдання шкільного курсу української мови полягає у формуванні мовленнєвих умінь та навичок, необхідних для виробничої і суспільної діяльності, самостійної роботи над підвищенням свого культурного рівня і професійної підготовки.
Одним із шляхів його вирішення є розвиток мовлення школярів, який пов’язаний з викладанням не лише української мови, але й інших шкільних предметів, формуванням комунікативних умінь та навичок, необхідних для оволодіння різними типами мовлення, культурою спілкування.
До найважливіших умінь, що складають основу мовленнєвої компетенції учня, відносяться:
- уміння вести діалог, дотримуючись вимог мовленнєвого етикету в різних ситуаціях;
- уміння створювати усні монологічні висловлювання;
- уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлення (теми, фактів, доказів головного і другорядного, логіки викладу);
- уміння створювати письмові тексти різних стилів і типів;
- уміння користуватися різними видами читання і «культура мовлення». Культура мови – показник її унормованості, що визначається загальноприйнятими нормами – орфоепічними, лексичними, словотворчими, граматичними, правописними та стилістичними.
Про культуру мовлення говорять, якщо нормативно-регулювальний аспект, пов’язаний зі встановленням правил користування мовними засобами, зорієнтований на носіїв мови, на суб’єктів об’єктивно існуючими нормами.
Культура мовлення, спираючись на здобутки мовної культури, включає в себе, по-перше, безумовне додержання (усно і на письмі) норм літературної мови, по-друге, мовленнєву майстерність того, хто говорить або пише.
Отже, поняття «культура мовлення» має теоретичний аспект і практичний, який не може бути вичерпаний ніколи, бо виявляє себе щоразу для кожного мовця неповторно.
Культура мовлення в теоретичному аспекті – це лінгвістична галузь філологічної науки, яка досліджує мовленнєве життя суспільства в певний період його існування та встановлює на науковій основі норми користування мовою як основним засобом спілкування, формування та вираження думок з метою вдосконалення мови як знаряддя культури.
Проблема формування культури мовлення учнів початкової школи є складною і багатоаспектною. Щоб досягти належного рівня мовленнєвої культури в суспільстві у цілому і у школі зокрема, треба застосувати всі можливі засоби освітнього впливу на мовців. Тому учні повинні вміти критично оцінювати якість свого мовлення, знаходити в ньому помилки, недоліки, мати бажання і вміння усувати їх, використовуючи різного типу словники, довідники, популярні лінгвістичні видання, постійно збагачувати свою пам’ять виражальними засобами мови, всебічно вдосконалювати мовленнєву культуру.
Системний підхід вимагає виявлення факторів, що створюють його цілісність, впливають на процес мовленнєвої діяльності та формування умінь і навичок побудови зв’язних висловлювань. У практиці навчання особливої актуальності набули питання, пов’язані з уточненням комунікативних умінь учнів, розробкою ефективної методики з урахуванням лінгводидактичних, методичних та психологічних факторів.
Перетворення, що відбуваються в соціально-економічному та культурному житті України, зумовлюють орієнтацію шкільної системи на творчо обдаровану особистість, на розвиток її індивідуальних здібностей, формування потреби в постійному мовленнєвому вдосконаленні та самоосвіті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бабич Н. Д. Навчи мене, вчителю, розмовляти. Київ, 2002. 48 с.
- Богуш А. М. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку: Навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів. Київ : Видавничий дім «Слово», 2003. 343 с.
- Пономарів О. Д. Культура слова. Київ : Либідь, 2001. 232 с.