ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гаргат Тетяна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. п. н., доцент Побірченко О. М.

У державному стандарті початкової освіти (2018) метою початкової освіти визначено всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта дозволяє успiшно реалiзувати проблему формування художно-констуктивних умінь. Оскільки саме молодший шкільний вік є сензитивним для розвитку особистостi учня та прояву його творчої діяльності, основою якої є наявність різних видів умінь.

Формування конструктивних умінь молодших школярів у процесі навчальної діяльності сприяє здатності сприймати й оцiнювати гармонiйне у життi, природi, мистецтвi, розуміти й творити красу у навколишній дійсності, формувати творче ставлення до будь-якої справи, що в сучасному суспільстві є необхідним.

Відомий учений В. П. Тименко «конструктивні уміння» розглядає як здатність особистості до створення уявного образу майбутнього виробу за допомогою методу художньо-технічних проектів: словесного проектування – усвідомлення сформованого в уяві і сформульованого словесно конструктивного завдання; графічного проектування – уявлення та відображення уявного результату художньо-технічного конструювання шляхом графічного зображення конструкцій майбутнього виробу, його форми, розмірів; предметно маніпуляційного проектування – створення пошукового макета, виробничої моделі предмета проектування [4, с. 49]. 

Відповідно до класифікації конструктивних умінь за В. П. Тименком, вони забезпечуються синтезом конструктивно-мовленнєвих, конструктивно-художніх та конструктивно-технічних умінь. Відтак, характерною особливістю конструктивно-мовленнєвих умінь (вербально-художні, мовленнєво-розрахункові і планувальні або їх поєднання) є мовленнєво-творча побудова об’єкта проектування: уміння доповнювати графічні зображення та готові вироби словесним супроводом. Конструктивно-художні уміння (художньо-графічні, техніко-графічні або їх поєднання) характеризуються як здатність особистості усвідомлено виконувати дії, необхідні для художньо-творчої діяльності, уміння графічного та кольорового зображення конструкцій майбутнього виробу, які спрямовані на створення гармонійного наочно-просторового середовища, що відповідає матеріальним і духовним потребам людини. Конструктивно-технічні уміння (художньо-макетувальні, техніко-моделювальні або їх поєднання) характеризуються мисленнєвою побудова об’єкта проектування: розуміння трудового завдання, уявлення про результати праці, конструкції майбутнього виробу, його форму, розміри, а також матеріали, з яких він виготовлений, тобто побудова того об’єкта, який повинен бути зроблений [4].

Дослідниця О. В. Олійник визначає поняття «конструктивні уміння» як складне новоутворення, здатність особистості інтегровано виконувати інтелектуальні, мовленнєво-творчі, образотворчі, предметно-перетворювальні творчі дії в процесі ігрової проектно-конструктивної діяльності, результатом якої є отримання суб’єктом нового оригінального продукту [1], і з чи ми не можемо не погодитися.

Конструктивне уміння складають такі компоненти: мовленнєво творче формулювання задуму, графічно-образне проектування задуму та предметно-пластичне проектування майбутнього виробу. У сукупності всі три компоненти забезпечують втілення словесних і графічних проектів у пластиці матеріалів [4, с. 207]. 

Неабиякого значення у формуванні художньо-конструктивних умінь молодших школярів відіграє художнє конструювання. Воно взаємопов’язує техніку й мистецтво. Це творча діяльність дітей з різними матеріалами, в процесі якої вони виготовляють не тільки корисні, а й естетично значущі вироби для ігор, праці, побуту тощо.

Як зазначають дослідники, специфіка художнього конструювання полягає у єдності утилітарного й естетичного (корисності, доцільності й художньої виразності речей, що створюються) та у створенні нових конструктивних і художньо-декоративних підходів та рішень (С. Волкотруб, М. Фішер, М. Федоров, П. Шпара, І. Шпара). Художнє конструювання залучає особистість до творчої діяльності із засвоєння об’єктів конструктивної творчості. Ця діяльність вважається декоративною, художньо-ужитковою, оскільки у процесі роботи дитина враховує естетичні характеристики матеріалів на основі набутих знань, уявлень, практичного досвіду. У художньому конструюванні діти, створюючи різні образи, не лише відтворюють їхню структуру, а й виражають своє ставлення до них, передають їхній естетичний характер за допомогою кольору, фактури, форм [3, с. 306].

Отже, художнє конструювання розглядається як вид художньо-творчої діяльності, засобами якої вирішуються естетичні, функціональні, експлуатаційні, технолого-економічні завдання формотворення та закладаються основи естетичного ставлення людини до світу, завдяки чому досягається цілісність і гармонійність її розвитку [2]. 

Художнє конструювання нині використовують як засіб актуалізації інтелектуальних і творчих можливостей учнів; як засіб розвитку дитячого прагнення до творчої самореалізації й самовиявлення в різних видах художньо-конструкторської діяльності; як засіб формування художньо-конструкторських умінь та навичок (художніх, проектних, технологічних).

Естетичний характер художньо-конструкторської діяльності пов’язують із образотворчістю. Використання художнього конструювання у змісті уроків образотворчого мистецтва дасть можливість досягти належного рівня естетичного, художнього, інтелектуального і морального розвитку учнів та формування у них художньо-конструкторських вмінь та навичок щодо створення гармонійного середовища. Адже в ході художньо-конструкторської діяльності на уроках образотворчого мистецтва учні самостійно вносять певні зміни, як у художній, так і в технологічний процеси, пов’язані з виготовленням майбутнього виробу, кінцевим результатом якого є вироби, в котрих вже присутній художній образ, як своєрідний емоційно-почуттєвий відгук на дійсність [2].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Олійник О. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування конструктивних умінь молодших школярів: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2017. 290 с.
  2. Сотська Г. І. Підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до навчання учнів основної школи художнього конструювання: автореф. дис .. .канд. пед. наук. 13.00.04. Київ, 2008. 20 c.
  3. Сухорукова Г. Ф., Дронова О. О., Голота Н. М., Янцур Л. А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі: підручник / за заг. ред. Г. В. Сухорукової. К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. 376 с.
  4. Тименко В. П. Теоретичнi i методичнi основи формування конструктивних умiнь в учнiв початкових класiв: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. Київ, 2010. 520 с.

Please publish modules in offcanvas position.