Савчук Наталія
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Науковий керівник:канд. філол. наук, доцент Каленич В. М.
Мотиваційно зв’язані слова є складниками текстової структури аналітичної статті. Їх функціонування підпорядковане як загальним закономірностям, так і специфіці, зумовленій системно-структурними та виражальними можливостями української мови, а також особливостям ідіостилю журналістів-аналітиків та аналітичної статті як жанрового різновиду.
Мотивацію розуміємо як зв’язок між словами, що виявляє їх мотивованість, яка, у свою чергу, визначається як структурно-семантична властивість слова, що дозволяє усвідомити зумовленість зв’язку значення (семеми) і звукової оболонки слова (лексеми) на основі співвіднесеності слова з мовною та позамовною дійсністю.
Мотиваційно зв’язані слова як засіб репрезентації ідіостилю журналіста-аналітика, тобто актуалізовані у тексті відношення лексичної та структурної мотивації, передбачає розгляд стилістичних шарів лексики (літературної та позалітературної), зокрема вивчення їх експресивно-стилетвірного потенціалу в комплексі з інформативно-текстотвірним.
Для дослідження мотиваційних відношень у журналістикознавстві потрібна адекватна методика, яка, безумовно, базується як на класичних, так і інноваційних методах та прийомах.
В аспекті формування дослідницької методології (методи і прийоми аналізу фактичного матеріалу) засадничими для нашого дослідження послужили результати журналістикознавчого аналізу мовної своєрідності медіатекстів, які представлено в працях Т. Глушкової, І. Голуб, В. Іванова, А. Капелюшного, А. Мамалиги, О. Пономарева, Н. Прокопенко, В. Різуна, К. Серажим, О. Сербенської, Г. Солганика, В. Шкляра, Н. Шумарової та ін.; лінгвістичному, прагматичному та риторичному аспектам вивчення мотиваційних відношень у лексиці, стилю та ідіостилю різних у жанрово-стильовому аспекті текстів, зокрема медіатекстів, присвячено праці А. Аділової, О. Блінової, М. Гінатуліна, І. Голуб, М. Голєва, М. Голянич, Ж. Колоїз, О. Линтвар, Л. Мацько, О. Селіванової, О. Снітко, З.Тураєвої, І. Улуханова, В. Чабаненка, Л. Шевченко та ін.
Важливим завданням є визначення методологічних засад мотиваційних досліджень. Принципи мотивологічних досліджень такі: антропоцентризм (передбачає урахування усвідомленості мотивованості слова носіями мови); синхронність (мотивація слів – явище синхронне); системність (мотиваційні відношення – один з видів системних відношень у лексиці), а також функціоналізм та діахронність, врахування яких необхідне при вивченні відповідно функціонального та динамічного аспектів.
Основним методом дослідження став описовий (спостереження, класифікація, інтерпретація, інтроспекція), який дав можливість з’ясувати стилістичні особливості медіатекстів і передбачає використання системи прийомів дослідження, а саме: лінгвістичного аналізу (прийоми морфемного, словотворчого, мотиваційного, стилістичного, компонентного, контекстуального аналізу); прагматичного аналізу мовленнєвих та комунікаційних актів; елементів риторичного аналізу для з’ясування ефекту впливу на читача.
Загалом, дослідження функцій МЗС – складне завдання, по-перше, через складність самої одиниці аналізу, по-друге, через широкий спектр функцій та поліфункціональність, по-третє, через різноманітність текстів (тематичну, жанрову, стильову та ін.), яка впливає на функції МЗС.