Свершок Лариса
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Комар О. А.
Термін «культура» латинського походження (підготовка ґрунту та його об-робіток, виховання, освіта, розвиток). У змісті терміну відбита важлива особливість культури – єдність культури, людини та її діяльності [3, с. 607].
Філософи, визначаючи сутність культури, враховують те, що будь-яке зовнішнє виявлення культури є виявленням ступеня розвитку самої людини. Культура розуміється як створена людиною друга природа, як світ, утворений цивілізацією. Там, де є людина – є діяльність і стосунки між людьми. Якщо це відбувається на високому рівні, то виникає культура, але в різних за змістом проявах [1, с. 122].
Культура глибоко пов’язана з сутністю людини, є «частиною її визначення». Тому всі протикультурні дії «перетворюються в протилюдські» [2].
Сьогодні навчання і виховання необхідно розглядати як цілеспрямований рух дитини щаблями культури навчальної діяльності. Роль педагога при цьому не зводиться до ролі поводиря: він – співучасник, стратег, інструктор, опора і помічник. Але основою такої ролевої позиції виступає культурологічна підготовка педагога, культура його особистості, на рівні якої він формує культуру навчальної діяльності школярів.
Розгляд освітнього процесу початкової школи в дослідженні через проблему культури дозволяє прогнозувати ті види культур, які б могли стати основою для формування культури навчальної діяльності дітей [6].
Практичне вирішення проблеми формування культури навчальної діяльності дітей у початковій школі гальмується відсутністю теоретичних і технологічних розробок. У практиці початкового навчання ми виділили такі негативні тенденції:
- відсутність цілісності, системності в роботі педагогів з формування культури навчальної діяльності молодших школярів при вивченні навчальних
- предметів під час навчання в початковій школі (сутність цього процесу потребує дослідження);
- не приділяється увага формуванню умінь культури навчальної діяльності учнів, що не сприяє підвищенню ефективності навчальної діяльності молодших школярів;
- недостатньо здійснюється реалізація принципу особистісно зорієнтованого підходу до дітей в оволодінні ними уміннями з тих видів культур, що використовуються традиційно (але стихійно, епізодично) в навчально-виховному процесі початкової школи;
- діти практично не оволодівають уміннями і прийомами культури навчальної діяльності, тому що вчитель не створює відповідного фону культури на уроці (зміст якого ми розглянемо далі в нашій роботі), не працює над формуванням системи умінь культури навчальної діяльності дітей протягом початкового навчання [4].
Що ж цьому негативу сприяє? Аналіз змісту матеріалів збірників Міністерства освіти і науки України за останні п’ять років, змісту підручників з основних предметів початкового навчання підтвердив, що формування культури навчальної діяльності дітей поки що не проходить через них рекомендаційною лінією. У навчальних програмах, у публікаціях журналу «Початкова школа» за останні роки є рекомендації та побажання з використання в навчанні окремих видів культур [5].
У формуванні навчальної діяльності молодших школярів, у вихованні їхньої особистості вчителю необхідно враховувати моральний потенціал дітей на уроках і в житті. Сьогодні все частіше спостерігається невідповідність між рівнем освіченості людини і станом її духовного, морального розвитку.
У «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти» одним із основних напрямів виховання є моральне виховання як прищеплення й розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві, опанування духовною культурою людства, нації, найближчого соціального оточення, наслідування кращих моральних зразків своєї родини, українського народу, загальнолюдських мораль-них цінностей [5].
В системі взаємин «вчитель-учень» морально-етичні засади повинні виявлятися у таких напрямках: доброзичливі стосунки, довіра, людяність, справедливість, чесність та ін.
Наявність взаємного зв’язку навчальної діяльності молодших школярів з видами культур, що традиційно використовуються вчителями в організації педагогічного процесу в початковій школі. Характер взаємозв’язку навчальної діяльності школярів з видами культур визначають спеціальне виділення у їхньому змісті системи притаманних елементів культури і далі з них знань, умінь культури навчальної діяльності. Ці уміння у цілісній сукупності характеризують виявлення культури навчальної діяльності молодшим школярем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Великий тлумачний словник української мови /уклад. і голов.ред. В. І. Бусел. Київ : РИІНЗ, ВТР «Перун», 2001. С. 122.
- Семиченко В. О. Психологія спілкування. Навч.пос. Київ : Магістр, 1998. С. 3-5.
- Большой энциклопедический словарь. Изд. 2-е, пераб. и доп. /Гл. ред. А. М. Прохоров. Москва : Большая российская энциклопедия, 1998. С. 607.
- Кожевникова І. І. Оцінка величини культуроємкості навчання на уроках у початкових класах. Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. 2000. Ч. 2. С. 63-65.
- Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. Київ : Вища шк., 1997. С. 15.
- Виготський Л. С. Педагогічна психологія. Москва : Педагогіка, 1991. 287 с.